Самбірська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
Самбірська Чудотворна ікона Божої Матері
Відповідно народного переказу, достовірність якого встановив дослідник історії Самбірської Чудотворної ікони о. Франц Рабій, в Самбір її привезли зі Сходу два грецькі купці. Вони побачили, що тут в Самборі, «образ яснів мов зоря», і вони побоялися брати його дальше в дорогу, а тому і залишили його в домі Йоана Стамовича, колишнього грецького купця, який поселився в Самборі. По смерті у 1705 р. родини Стамовичів усе майно разом із іконою Самбірської Пресвятої Богородиці перейшло до Олени Добрянської. Саме в її домі на обличчі Самбірської ікони 15 вересня 1727 р. з’явилися вперше криваві сльози. Ікона Божої Матері з деякими переривами плакала 175 днів-від 15 вересня 1727 р. до 9 травня 1728 р. Дві духовні комісії-перша в складі 4 осіб-очолювана о. Єзикиїлом Бончаківським, ігуменом Лаврського василіанського монастиря, друга в складі 9 осіб-очолювана о. Єронімом Кузьмичем, єпископським сповідником оглянувши ікону і перепитавши під присягою очевидців чудотворних дійств і оздоровлень визнала явище плачу і факти оздоровлень чимсь надприродним та вирішила, що цю ікону слід вважати чудотворною. Єпископ Перемишльський, Саноцький, Самбірський Єронім Устрицький своєю Грамотою від 3 грудня 1727 р. на основі рішень духовних комісій проголосив Самбірську ікону Пресвятої Богородиці Чудотворною. Спочатку, 11 років ікона знаходилася в дерев’яній церкві збудованій ще в 1554 р., а потім її було перенесено до мурованої новозбудованої у 1737 р. церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Шляхтич Ілля Комарницький власним коштом придбав для Самбірської Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці золоті і срібні шати. Апостольська Столиця наділила самбірську церкву в якій чудотворна ікона знаходилася повним відпустом під час Марійських празників, а 9 червня 1908 р. проголосила головний престіл цієї ж церкви упривілейованим престолом. У 1910 р. на замовлення о. Ф.Рабія в німецькому м. Дрездені місцевим художником намальовано достовірну копію ікони. Напередодні першої світової війни ікона знову заплакала, її плач тривав 9 днів. З початком воєнних дій на території Галичини о. Ф.Рабій вивіз оригінал ікони до Відня, а в церкві залишив її «дрезденську» копію. В 1915 р. о. Ф.Рабій повернув ікону до Самбора і встановив її на попереднє місце. Святійший Отець Папа Римський Пій ХІ старанням о. Ф.Рабія дав дозвіл на коронацію Самбірської Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці яка урочисто відбулася 28 серпня 1928р. 20 липня 1944р. дві сестри Згромадження Сестер Служебниць НДМ вивезли оригінал ікони на Захід. «Дрезденську» копію цієї ікони самбірські і дрогобицькі священики очолювані єп.. А.Мельника відвезли в подарунок Патріархові РПЦ Алексію. Після відродження державної незалежності України Самбірська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці повернулася на Батьківщину. В 1996 р. її реставрували в майстерні львівського музею історії релігії де фахівці визнали її автентичність і встановили, що це «ікона кінця ХVІІ ст.., яка відома під назвою Самбірська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці» (реставратор Василь Боянівський). 23 лютого 1997 р. Самбірська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці після тривалої вимушеної перерви повернулася на головний престіл церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
